Основна відмінність між цими двома стандартами полягає у переході України від застарілих пострадянських норм до сучасних європейських стандартів безпеки. ДСТУ 3734-98 базувався на радянських підходах до проектування та випробувань, тоді як ДСТУ EN 1866-1:2014 є гармонізованим європейським стандартом (EN 1866-1), що діє в країнах ЄС.

Ось ключові відмінності за основними параметрами:

1. Філософія та підхід

• ДСТУ 3734-98: Орієнтований на загальні технічні умови виробництва та показники надійності (наприклад, ймовірність безвідмовної роботи). Багато уваги приділялося матеріалам корпусу згідно з ГОСТами.

• ДСТУ EN 1866-1:2014: Орієнтований на ефективність гасіння та безпеку оператора. Він відповідає вимогам Директиви ЄС щодо обладнання, що працює під тиском (PED), і ставить жорсткі вимоги до ергономіки та стабільності пересувного пристрою.

2. Вогнегасна здатність (Ранги пожеж)

Це найважливіша практична відмінність для користувача.

• ДСТУ 3734-98: Визначав ефективність гасіння за площею поверхні. Використовувалися поняття "модельне вогнище", але методи випробувань були спрощеними.

• ДСТУ EN 1866-1:2014: Вводить сувору класифікацію за рангами (наприклад, 233B, 144B). Випробування проводяться на стандартизованих стендах, які імітують реальні складні умови пожежі. Якщо вогнегасник не проходить тест на конкретний ранг, він не отримує сертифікат відповідності.

3. Конструктивні вимоги та безпека


ПараметрДСТУ 3734-98ДСТУ EN 1866-1:2014
МасаБільш вільні рамки для пересувних моделей.Чітко визначає пристрої з масою понад 20 кг.
Довжина шлангаМогла бути довільною.Регламентує мінімальну довжину та гнучкість шланга для безпеки оператора.
Стабільність Перевірялася загально.Встановлює тест на нахил (пристрій не повинен перекинутися на певній площині).
Запобіжні клапаниВимоги були мінімальнимиОбов'язкова наявність механізмів скидання надлишкового тиску за стандартами ЄС.

4. Маркування та ідентифікація

• ДСТУ 3734-98: Допускав використання текстових інструкцій з великою кількістю технічних даних.

• ДСТУ EN 1866-1:2014: Вимагає використання уніфікованих піктограм (класи пожеж A, B, C, D) та чіткої кольорової схеми. Це зроблено для того, щоб людина в стресовій ситуації могла миттєво зрозуміти, як користуватися пристроєм, не читаючи дрібний текст.

5. Методи випробувань

Новий стандарт впровадив складніші умови випробувань:

• Температурні режими: Випробування на міцність та працездатність проводяться при екстремальних температурах (від -30°C до +60°C).

• Вібраційні навантаження: Оскільки пересувні вогнегасники часто використовуються на промислових майданчиках, EN 1866-1 приділяє більше уваги стійкості конструкції до вібрацій під час руху.

Висновок: ДСТУ EN 1866-1:2014 є значно суворішим стандартом. Вогнегасники, виготовлені за ним, є більш безпечними, мобільнішими та гарантують вищу ефективність гасіння пожеж великих масштабів порівняно зі старими моделями за ДСТУ 3734-98. В Україні наразі всі нові закупівлі для промисловості та АЗС мають орієнтуватися саме на європейський стандарт.